Інститут президентства повністю себе дискредитував: кожен наступний обіцяє все більше, а робить все менше.
Після проголошення незалежності нам обіцяють стандартний набір: спростити систему податкового навантаження і знизити рівень податків, взаємовигідні стосунки з Росією та країнами ЄС, децентралізацію та контрактну армію. Після Євромайдану була надія побачити щось якісно нове та цікаве, однак крім постреволюційного пафосу нічого не додалось.
Передвиборні обіцянки можна поділити на три типи.
По-перше, є програмні пункти, що трапляються в майже кожного з кандидатів і щодо яких є своєрідний консенсус між політиками. По-друге, є обіцянки, що виявляють принципові розбіжності – на ґрунті мови, зовнішньої, економічної політики тощо. І, по-третє, є "рідкісні" та оригінальні обіцянки, включені лише в одну-дві програми. Такі обіцянки може й не викликають принципової незгоди в решти кандидатів, але не настільки "популярні", щоб їх згадали в багатьох програмах.
Після проголошення незалежності нам обіцяють стандартний набір: спростити систему податкового навантаження і знизити рівень податків, взаємовигідні стосунки з Росією та країнами ЄС, децентралізацію та контрактну армію. Після Євромайдану була надія побачити щось якісно нове та цікаве, однак крім постреволюційного пафосу нічого не додалось.
Передвиборні обіцянки можна поділити на три типи.
По-перше, є програмні пункти, що трапляються в майже кожного з кандидатів і щодо яких є своєрідний консенсус між політиками. По-друге, є обіцянки, що виявляють принципові розбіжності – на ґрунті мови, зовнішньої, економічної політики тощо. І, по-третє, є "рідкісні" та оригінальні обіцянки, включені лише в одну-дві програми. Такі обіцянки може й не викликають принципової незгоди в решти кандидатів, але не настільки "популярні", щоб їх згадали в багатьох програмах.
Політична програма Кравчука обіцяла нам розвиток самоврядних територій, запровадження інституту префектів, приватизації та підтримку нацменшинам. Період правління Кравчука ознаменувався первинним накопиченням капіталу майбутніх олігархів і появою в країні приватних підприємців. Символ тієї епохи - ручний візок, з якої бізнесмени-початківці-човники моталися за товаром в сусіднє зарубіжжі. У народі її прозвали «кравчучкою». Використовуючи недосконалість українського законодавства, обрані швидко багатіли, заробляючи мільйони на гіперінфляції і бартерних експортно-імпортних схемах. Але комерція тоді ще не змішалася з владою. За Кравчука Україна змогла зберегти Крим і, незважаючи на претензії радикально налаштованих російських політиків, відбити нападки східного сусіда на острів-косу Тузла.
читати далі: Союз Воинов АТО
'via Blog this'
Немає коментарів:
Дописати коментар